1. Дбайливо виростити, виплекати, вигодувати (рослини, тварини); виховати з любов’ю та турботою (про людину).
2. Перен. Розвинути, випестити, довести до досконалості (про почуття, ідею, талант тощо).
Словник Української Мови
1. Дбайливо виростити, виплекати, вигодувати (рослини, тварини); виховати з любов’ю та турботою (про людину).
2. Перен. Розвинути, випестити, довести до досконалості (про почуття, ідею, талант тощо).
1. Художній напрям або творчий метод, що надає перевагу декоративності, орнаментальності, стилізації форм та яскравим кольорам, часто в ущерб глибині змісту або реалістичності зображення.
2. У мистецтві та архітектурі — надмірне захоплення зовнішніми прикрасами, оздобами, що стає самоціллю і затьмарює функціональність або основну ідею твору.
1. Який вирощений, вихований з особливою турботою, любов’ю та стараннями; випещений.
2. Який створений, виведений, вирощений в результаті тривалої та ретельної праці (про сорт рослин, породу тварин тощо).
3. Перен. Який удосконалений, розвинений, підготовлений старанною працею, вихований (про здібності, талант тощо).
1. Властивість художнього твору, предмета або форми, що полягає в їх орнаментальному, прикрашальному характері, у підпорядкуванні зовнішнього вигляду естетичним, а не суто утилітарним функціям.
2. У мистецтві — художня якість, що виражається в акцентованій виразності, витонченості або нарочитої вишуканості форм, кольору, ліній, часто з метою створення певного емоційного враження.
3. У переносному значенні — зовнішня, часто показна привабливість або ефектність, що не має глибокого змісту або практичної цінності.
1. (Про колісний транспорт, вагон тощо) Виїхати, вирушити з якого-небудь місця, приміщення; вийти з рейок (про вагон, потяг).
2. (Про предмети циліндричної або кулястої форми) Коштовним рухом опинитися де-небудь, випасти, покинути яке-небудь місце.
3. (Розм.) Вийти, виїхати куди-небудь (часто поспішно, несподівано або в значній кількості).
4. (Перен., розм.) Виявитися, стати відомим (про думки, плани, таємниці).
1. Котом або обертанням перемістити щось важке, громіздке з одного місця на інше; викотити.
2. Розкотити, розгорнути щось згорнуте (наприклад, килим, рулон).
3. Розмовне. Виїхати, вирушити кудись (зазвичай про транспортний засіб).
4. Спеціальне (технічне). Виготовити, обробити метал коченням (прокаткою).
1. Художнє оформлення, оздоблення чого-небудь (інтер’єру, фасаду, предмета тощо), що створює певний художній образ; сукупність декоративних елементів.
2. Сукупність декоративних елементів у виставі (у театрі, кіно), що відтворює середовище, в якому відбувається дія.
1. (про траву, злаки тощо) Бути скошеним, піддатися косінню; бути зібраним за допомогою коси.
2. (перен., розм.) Бути знищеним, винищеним у великій кількості (про людей, тварин).
3. (перен., жарг.) Сильно втомитися, виснажитися від фізичної роботи або напруження.
1. Процес, дія або стан, при якому зменшується ступінь концентрації (зосередженості) чого-небудь у певному місці, об’єкті або сфері; розосередження.
2. У військовій справі та стратегії — розпорошення, розосередження сил, ресурсів або уваги для уникнення зосередженого удару противника або підвищення стійкості системи.
3. У психології та практиках розслаблення — стан розсіяної, ненапрямленої уваги, протилежний концентрації, що сприяє відпочинку розуму.
4. В економіці та управлінні — зменшення частки ринку або частки активів однієї компанії в галузі; розпад монополії, розподіл капіталу чи виробництва між різними суб’єктами.
1. Скошити всю траву, зібрати весь урожай на певній ділянці; зробити покіс повністю.
2. Перен., розм. Знищити, винищити когось або щось у великій кількості, масово (часто про хвороби, військові дії тощо).
3. Розм. Видалити, викреслити щось із тексту, списку.
4. Розм. Швидко випити (алкогольний напій).