викотити

1. Котом або обертанням перемістити щось важке, громіздке з одного місця на інше; викотити.

2. Розкотити, розгорнути щось згорнуте (наприклад, килим, рулон).

3. Розмовне. Виїхати, вирушити кудись (зазвичай про транспортний засіб).

4. Спеціальне (технічне). Виготовити, обробити метал коченням (прокаткою).

Приклади вживання

Приклад 1:
В и к а р б у т и т и — викотити («часом якась долішня хвиля викарбутить великий камінь із води і покладе його на беріг»). Виклярований — очищений, переброджений; перен.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |