1. Властивість художнього твору, предмета або форми, що полягає в їх орнаментальному, прикрашальному характері, у підпорядкуванні зовнішнього вигляду естетичним, а не суто утилітарним функціям.
2. У мистецтві — художня якість, що виражається в акцентованій виразності, витонченості або нарочитої вишуканості форм, кольору, ліній, часто з метою створення певного емоційного враження.
3. У переносному значенні — зовнішня, часто показна привабливість або ефектність, що не має глибокого змісту або практичної цінності.