нуль-покажчик

[nulʲ-pokɑʒt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (програм.) Спеціальне значення покажчика (вказівника) у мовах програмування, яке свідчить про те, що змінна не посилається на жодний об’єкт або дійсну адресу пам’яті; аналог англійського “null pointer”.

  2. (перен.) Покажчик, індикатор або ознака, яка свідчить про повну відсутність якогось явища, процесу або значення, про стан “нуль”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нуль-покажчик, р. нуля-покажчика, д. нулеві-покажчикові, з. нуль-покажчик, о. нулем-покажчиком, м. нулеві-покажчикові, к. нулю-покажчику

Більше записів