нуль-покажчик

1. (програм.) Спеціальне значення покажчика (вказівника) у мовах програмування, яке свідчить про те, що змінна не посилається на жодний об’єкт або дійсну адресу пам’яті; аналог англійського “null pointer”.

2. (перен.) Покажчик, індикатор або ознака, яка свідчить про повну відсутність якогось явища, процесу або значення, про стан “нуль”.

Приклади вживання слова

нуль-покажчик

Відсутні