1. (про траву, посіви) Бути скошеним, піддаватися косінню; зникати внаслідок косіння.
2. (переносно, розмовне) Ставати дуже худим, виснаженим; втрачати сили, здоров’я.
-
декортикатор
1. Спеціальна машина або пристрій для декортикації (очищення) рослинної сировини, що відокремлює волокна від стебел, листя, коріння або плодів.
2. Робітник, який займається декортикацією рослинної сировини за допомогою спеціальних машин або вручну.
-
викошувати
1. Косити траву, зілля тощо на певній площі повністю, до кінця.
2. (у спеціальному вжитку) Виготовляти, формувати щось за допомогою кошення (наприклад, деталь із металу).
-
декорт
1. (від фр. décor — прикраса) В архітектурі та дизайні: декоративне оздоблення, художнє оформлення фасаду або інтер’єру будівлі, що включає ліпнину, розписи, орнаменти та інші елементи прикраси.
2. (застаріле) У широкому значенні: прикраса, оздоба, вишуканість у зовнішньому вигляді або оформленні чого-небудь.
-
викошений
1. (про рослини, зокрема злаки) Такий, що дозрів і готовий до жнив; стиглий.
2. (переносно) Такий, що досяг повного розвитку, завершеності; зрілий.
-
викочуватися
1. Рухатися коченням з середини чогось назовні або з якогось місця; виходити, виїжджати, скочуючись.
2. Про колісний транспорт: виїжджати, починати рух (часто зі стоянки, гаражу тощо).
3. Розгортатися, розкручуватися (про щось згорнуте, намотане).
4. Розгладжуватися, ставати рівним під дією кочення (наприклад, про дорогу після проїзду котка).
5. Перен. Про час, подію: наставати, наближатися (зазвичай про щось неминуче).
-
декореляція
1. (в статистиці та обробці сигналів) Процес усунення або зменшення кореляції між випадковими величинами, компонентами сигналу або даними, що призводить до їх статистичної незалежності.
2. (в техніці зв’язку та теорії інформації) Перетворення корельованого сигналу (наприклад, зображення) для отримання некоррельованих коефіцієнтів з метою ефективного стиснення даних або подальшої обробки.
3. (в фізиці, зокрема квантовій механіці) Втрата квантової кореляції (квантового заплутування) між частинками або підсистемами внаслідок взаємодії з навколишнім середовищем, що веде до класичного стану.
-
викочувати
1. Кочувати щось з середини чогось, з якогось приміщення, місця назовні або в інше місце.
2. У техніці: обробляти метал, деревину тощо кочуванням, надаючи циліндричної або іншої округлої форми; також виготовляти щось таким способом.
3. Розмовне: випивати (горілку, вино тощо) у значній кількості.
-
декорелятор
1. (у техніці, інформатиці) Пристрій або алгоритм, призначений для зменшення або усунення кореляції (статистичного взаємозв’язку) між сигналами, компонентами даних або випадковими величинами.
2. (у радіотехніці, радіолокації) Пристрій для обробки сигналу, що застосовується для придушення пасивних перешкод шляхом декореляції відбитих імпульсів.
-
викочений
1. (про тісто, тістечка) Такий, що його розкочували, розкачали тонким шаром.
2. (про вироби з металу) Такий, що його обробили коченням, отриманий прокаткою.