Древослів

Словник Української Мови

викочений

[ʋɪkot͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Кулінарія) –

    (про тісто, тістечка) Такий, що його розкочували, розкачали тонким шаром.

  2. (Техніка) –

    (про вироби з металу) Такий, що його обробили коченням, отриманий прокаткою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. викочений, р. викоченого, д. викоченому, з. викоченого, о. викоченим, м. викоченім

Більше записів