1. У спосіб, властивий гарячці (лихоманці), із симптомами, що нагадують гарячковий стан; з підвищеною температурою, нездужанням.
2. Перен. Неврівноважено, метушливо, поспішно, з надмірним збудженням або нервозністю.
Словник Української Мови
1. У спосіб, властивий гарячці (лихоманці), із симптомами, що нагадують гарячковий стан; з підвищеною температурою, нездужанням.
2. Перен. Неврівноважено, метушливо, поспішно, з надмірним збудженням або нервозністю.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Бучанському районі Київської області.
2. (у множині, заст. або діал.) Те саме, що вичісування — дія за значенням дієслова “вичісувати”; результат такої дії, вичесана маса (наприклад, вовни, льону).
Електроклепання — технологічний процес з’єднання металевих деталей за допомогою заклепок, який здійснюється спеціальним електричним інструментом (електроклепальником) для деформації та формування заклепки.
Електроклепання — власна назва конкретного підприємства, заводу або виробничого підрозділу, що спеціалізується на клепальних роботах з використанням електричного обладнання (наприклад, в авіа- або машинобудуванні).
1. Дія за значенням дієслова “вичісувати” — видалення чогось за допомогою гребінця, щітки тощо; процес розчісування волосся або вовни з певною метою.
2. Результат такої дії — зачіска, форма, яку надають волоссю після розчісування та укладання.
3. (у техніці) Видалення сторонніх частинок, очищення від сміття за допомогою спеціальних пристроїв (наприклад, вичіска льону, бавовни).
4. (переносно, розм.) Сувора критика, докір, “прочухан”.
1. Хворіти на гарячку, мати підвищену температуру тіла.
2. (Переносно) Перебувати в стані сильного збудження, нервування, метушні; поспішати, квапитися, діяти неспокійно та безлад.
1. (діал.) Дія за значенням дієслова вичісувати; вичісування, вичісування волосся або вовни.
2. (діал.) Те, що вичісано; кількість вовни, льону тощо, отримана за один раз вичісуванням.
3. (діал., перен.) Докладне обговорення, перебір усіх деталей якоїсь справи; вияснення з приводу чогось.
1. Схильний до гарячки, запальний, нестриманий у проявах емоцій; запальний, гарячий.
2. Який викликає стан збудження, нервозності, поспішності; метушливий, поспішний.
3. Характерний для стану гарячки або подібний на неї; нестійкий, тривожний, мареннявий.
Процес розділення частинок матеріалу (наприклад, мінералів, порошків) у рідкому середовищі за їх електричними властивостями (зарядом, провідністю) під дією електричного поля, що застосовується в збагаченні корисних копалин, металургії та хімічній промисловості.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Старосамбірському районі (за сучасним адміністративним поділом — у Львівській області).
2. (рідко, у спеціальній літературі) Можлива історична чи діалектна назва для фантастичних істот, вигадок, примар; те, що вичуджено, вигадано (від дієслова “вичудити”).
1. Дія за значенням дієслова “вичленувати”; відокремлення, виділення складових частин чогось, аналітичний розгляд окремих елементів цілого.
2. У медицині — хірургічне видалення, відокремлення органу, кістки або іншої структури від навколишніх тканин.
3. У логіці та методології — процес мисленнєвого відокремлення, абстрагування певної ознаки, властивості або відношення від предмета розгляду.