1. Хворіти на гарячку, мати підвищену температуру тіла.
2. (Переносно) Перебувати в стані сильного збудження, нервування, метушні; поспішати, квапитися, діяти неспокійно та безлад.
Словник Української Мови
Буква
1. Хворіти на гарячку, мати підвищену температуру тіла.
2. (Переносно) Перебувати в стані сильного збудження, нервування, метушні; поспішати, квапитися, діяти неспокійно та безлад.
Відсутні