Словник Української Мови
1. (математика) Число, яке можна подати як різницю двох послідовних квадратів натуральних чисел (n² – (n-1)²), що завжди є непарним числом; також: будь-яке непарне число, представлене в такій формі.
2. (геометрія) Фігура, утворена чотирма колами, центрами яких є вершини квадрата, а радіуси дорівнюють половині довжини його сторони; візуально нагадує квадрат із вписаними напівкругами на кожній стороні.
1. Старовинні, рідкісні або цінні речі, що мають історичне, художнє або колекційне значення (меблі, книги, твори мистецтва, предмети побуту тощо).
2. Сукупність таких предметів як об’єкт збирання, вивчення або торгівлі.
3. Розділ історичної науки, що вивчає матеріальні пам’ятки минулого; те саме, що антикваріанство.
Антикварк — елементарна частинка, що є античастинкою до кварка; має той самий спін, але протилежні значення електричного заряду, баріонного числа та інших квантових характеристик.
1. У математиці, зокрема в лінійній алгебрі та квантовій механіці — про оператори, матриці або інші математичні об’єкти: задовольняти властивість антикомутативності, тобто змінювати знак на протилежний при зміні порядку множення (комутації). Для двох об’єктів A і B це означає, що A∙B = –(B∙A).
2. У фізиці елементарних частинок — про оператори створення та знищення для ферміонів: підкорятися правилам антикомутації, що є математичним вираженням принципу Паулі.
Властивість або явище, що суперечить конституції держави, порушує її положення та принципи.
Правова характеристика дій, актів, рішень або бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, які є протиправними з точки зору норм та духу конституції.
1. Який протистоїть конформізму, не схильний до конформізму; такий, що не підлаштовується під загальноприйняті норми, правила, думки або очікування групи, демонструючи незалежність позиції та поведінки.
2. (У соціальній психології) Характеризує поведінку індивіда, спрямовану на активне протистояння тиску групи, несхваленню її стандартів і цінностей, часто з метою відстоювання власної автономії.
1. У логіці та математиці — логічна операція, що відповідає з’єднанню «але не», результат якої є істинним лише тоді, коли перший операнд істинний, а другий — хибний; логічне віднімання, заперечення кон’юнкції, різниця істинності.
2. У лінгвістиці — протиставний зв’язок між частинами складного речення або окремими висловлюваннями, що виражається сполучниками «але», «проте», «однак» та ін., і вказує на протилежність або несподіване протиставлення.
1. Призначений для запобігання корозії або боротьби з нею; такий, що захищає від іржі.
2. Стосовний до засобів, матеріалів, покриттів або технологій, що перешкоджають руйнуванню металів (або інших матеріалів) внаслідок хімічного чи електрохімічного впливу навколишнього середовища.
Антикофіл — людина, яка свідомо та принципово уникає вживання кави, часто через особисті переконання, медичні протипоказання або несхвалення впливу кофеїну на організм.
Антикофіл — прихильник руху або ідеології, що критикує глобальну кавову індустрію, її соціально-економічні наслідки (експлуатацію працівників плантацій) та екологічну шкоду від монокультурного вирощування кавових дерев.
Антикофіл — у переносному значенні: той, хто заперечує або уникає чогось дуже поширеного, модного чи що стало соціальною нормою (за аналогією з уникненням кави).
1. Власна назва психологічного терміну, що позначає стійку, патологічну відразу або страх перед кавою та її запахом, які можуть викликати тривогу, фізіологічний дискомфорт або навіть панічні атаки.
2. У ширшому вживанні — сильна неприязнь або принципова несприйнятлівість до кави як напою, культури її споживання та пов’язаних з нею соціальних ритуалів.