• ангідросульфокислота

    Ангідросульфокислота — застаріла назва неорганічної сполуки, відомої як піросірчана кислота або двосульфатна кислота (H₂S₂O₇), що є продуктом відщеплення води від двох молекул сульфатної кислоти.

  • ангідроцукор

    Хімічна сполука, що є продуктом повного зневоднення цукру; безводний кристалічний порошок, що використовується в лабораторних дослідженнях та деяких технологічних процесах.

  • ангіектазія

    Ангіектазія (від грец. ἀγγεῖον — посудина та ἔκτασις — розширення) — стійке розширення кровоносних судин (артерій, вен або капілярів) на певній ділянці, що призводить до порушення місцевого кровообігу; один із видів вазомоторних розладів.

    У вузькому, клінічному значенні — локальне розширення судин сітківки ока, що часто є симптомом захворювань (наприклад, діабетичної ретинопатії) або наслідком запального процесу.

  • ангінофобія

    Ангінофобія — патологічний страх задишки або нападу стенокардії, що виникає як психосоматичний симптом у хворих на серцево-судинні захворювання або як прояв тривожного розладу.

  • ангіобіопсія

    Ангіобіопсія — медична діагностична процедура, при якій під час ангіографії (рентгенологічного дослідження судин) здійснюється забор невеликого фрагменту тканини стінки судини або патологічного утворення в ній для подальшого гістологічного аналізу.

  • ангіобласт

    Ангіобласт — клітина мезенхіми, з якої розвиваються ендотеліальні клітини кровоносних судин у процесі ембріогенезу.

  • ангіобластичний

    1. (медицина) Пов’язаний з ангіобластом — пухлиною, що розвивається з клітин судинної стінки (ендотелію).

    2. (ембріологія) Стосуючийся ангіобластів — ембріональних клітин-попередників, з яких утворюються кровоносні судини та клітини крові.

  • ангіобластома

    ангіобластома — рідкісна пухлина центральної нервової системи, що розвивається з клітин судинних зачатків (ангіобластів), зазвичай локалізується в мозочку, рідше — в спинному мозку; часто має спадковий характер і пов’язана з хворобою Гіппеля-Ліндау.

  • ангіогамія

    1. (у ботаніці) тип запліднення у квіткових рослин, при якому чоловічі статеві клітини (спермії) досягають жіночого органу (зав’язі) через спеціальну трубку, що утворюється з пилкової зернини.

    2. (у зоології) спосіб розмноження деяких нижчих тварин, при якому чоловічі та жіночі статеві клітини зливаються всередині організму, без виходу гамет у зовнішнє середовище.

  • ангіограма

    Медичний термін: рентгенівське зображення кровоносних судин, отримане шляхом ангіографії — введення в них контрастної речовини для візуалізації прохідності, форми та стану стінок судин.