Ангідросульфокислота — застаріла назва неорганічної сполуки, відомої як піросірчана кислота або двосульфатна кислота (H₂S₂O₇), що є продуктом відщеплення води від двох молекул сульфатної кислоти.
-
ангідроцукор
Хімічна сполука, що є продуктом повного зневоднення цукру; безводний кристалічний порошок, що використовується в лабораторних дослідженнях та деяких технологічних процесах.
-
ангіектазія
Ангіектазія (від грец. ἀγγεῖον — посудина та ἔκτασις — розширення) — стійке розширення кровоносних судин (артерій, вен або капілярів) на певній ділянці, що призводить до порушення місцевого кровообігу; один із видів вазомоторних розладів.
У вузькому, клінічному значенні — локальне розширення судин сітківки ока, що часто є симптомом захворювань (наприклад, діабетичної ретинопатії) або наслідком запального процесу.
-
ангінофобія
Ангінофобія — патологічний страх задишки або нападу стенокардії, що виникає як психосоматичний симптом у хворих на серцево-судинні захворювання або як прояв тривожного розладу.
-
ангіобіопсія
Ангіобіопсія — медична діагностична процедура, при якій під час ангіографії (рентгенологічного дослідження судин) здійснюється забор невеликого фрагменту тканини стінки судини або патологічного утворення в ній для подальшого гістологічного аналізу.
-
ангіобласт
Ангіобласт — клітина мезенхіми, з якої розвиваються ендотеліальні клітини кровоносних судин у процесі ембріогенезу.
-
ангіобластичний
1. (медицина) Пов’язаний з ангіобластом — пухлиною, що розвивається з клітин судинної стінки (ендотелію).
2. (ембріологія) Стосуючийся ангіобластів — ембріональних клітин-попередників, з яких утворюються кровоносні судини та клітини крові.
-
ангіобластома
ангіобластома — рідкісна пухлина центральної нервової системи, що розвивається з клітин судинних зачатків (ангіобластів), зазвичай локалізується в мозочку, рідше — в спинному мозку; часто має спадковий характер і пов’язана з хворобою Гіппеля-Ліндау.
-
ангіогамія
1. (у ботаніці) тип запліднення у квіткових рослин, при якому чоловічі статеві клітини (спермії) досягають жіночого органу (зав’язі) через спеціальну трубку, що утворюється з пилкової зернини.
2. (у зоології) спосіб розмноження деяких нижчих тварин, при якому чоловічі та жіночі статеві клітини зливаються всередині організму, без виходу гамет у зовнішнє середовище.
-
ангіограма
Медичний термін: рентгенівське зображення кровоносних судин, отримане шляхом ангіографії — введення в них контрастної речовини для візуалізації прохідності, форми та стану стінок судин.