декореляція

[dɛkorɛljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Математика) –

    (в статистиці та обробці сигналів) Процес усунення або зменшення кореляції між випадковими величинами, компонентами сигналу або даними, що призводить до їх статистичної незалежності.

  2. (Техніка) –

    (в техніці зв’язку та теорії інформації) Перетворення корельованого сигналу (наприклад, зображення) для отримання некоррельованих коефіцієнтів з метою ефективного стиснення даних або подальшої обробки.

  3. (Фізика) –

    (в фізиці, зокрема квантовій механіці) Втрата квантової кореляції (квантового заплутування) між частинками або підсистемами внаслідок взаємодії з навколишнім середовищем, що веде до класичного стану.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. декореляція, р. декореляції, д. декореляції, з. декореляцію, о. декореляцією, м. декореляції, к. декореляціє

Більше записів