викошений
[ʋɪkoʃɛnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Ботаніка) –
(про рослини, зокрема злаки) Такий, що дозрів і готовий до жнив; стиглий.
- (Література) –
(переносно) Такий, що досяг повного розвитку, завершеності; зрілий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. викошений, р. викошеного, д. викошеному, з. викошеного, о. викошеним, м. викошенім