деконцентрація

1. Процес, дія або стан, при якому зменшується ступінь концентрації (зосередженості) чого-небудь у певному місці, об’єкті або сфері; розосередження.

2. У військовій справі та стратегії — розпорошення, розосередження сил, ресурсів або уваги для уникнення зосередженого удару противника або підвищення стійкості системи.

3. У психології та практиках розслаблення — стан розсіяної, ненапрямленої уваги, протилежний концентрації, що сприяє відпочинку розуму.

4. В економіці та управлінні — зменшення частки ринку або частки активів однієї компанії в галузі; розпад монополії, розподіл капіталу чи виробництва між різними суб’єктами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |