• загарчати

    1. Почати гарчати, заричати (про тварин, зокрема про собак).

    2. Перен. Почати говорити сердито, злісно, з невдоволенням; бурчати.

  • загарцюватися

    1. Призвичаїтися до гарцювання, набути звички гарцювати (про коня).

    2. Перен. Забажати руху, активності, розігнатися (про людину).

  • загарцювати

    1. (заст.) Тривалий час перебувати десь, затримуватися, засиджуватися; забаритися.

    2. (заст., перен.) Затриматися, застрягти десь, опинитися в якомусь стані або місці на довгий час.

  • загартуватися

    1. Набути твердості, міцності внаслідок спеціальної технологічної обробки (про метал, скло тощо).

    2. Стати фізично витривалішим, здоровішим, стійкішим до несприятливих умов (про організм людини, тварини).

    3. Перен. Стати морально стійкішим, вольовим, невразливим до життєвих негараздів, труднощів.

  • загартувати

    1. Надати металу, скла чи іншому матеріалу підвищеної твердості, міцності та зносостійкості шляхом нагрівання до певної температури з подальшим різким охолодженням.

    2. Підсилити організм, зробити його стійкішим до несприятливих зовнішніх впливів (холоду, змін погоди тощо), систематично тренуючи та призвичаюючи до цих умов.

    3. Перен. Виховати в комусь твердість характеру, стійкість, здатність долати труднощі; зміцнити морально чи психологічно.

  • загартування

    1. Процес навмисного впливу на організм холодом, сонцем, повітрям тощо з метою підвищення його стійкості до несприятливих факторів навколишнього середовища, зокрема до переохолодження та захворювань.

    2. Технологічна операція у металургії та обробці металів, що полягає у нагріванні та подальшому швидкому охолодженні (наприклад, у воді або олії) для надання матеріалу, особливо сталі, підвищеної твердості та міцності.

    3. Переносно: моральне чи психологічне зміцнення, вироблення стійкості до труднощів, випробувань у житті або діяльності.

  • загартовуватися

    1. Ставати загартованим, твердим, міцним, набувати стійкості (переважно про метали та інші матеріали в результаті спеціальної термічної обробки).

    2. Перен. Ставати стійким, витривалим, зміцнюватися фізично або морально в результаті випробувань, тренувань, труднощів.

    3. У технологіях (наприклад, бетону) — набувати необхідної міцності в процесі твердіння.

  • загартовувати

    1. Піддавати метал або інший матеріал термічній обробці (нагріванню з подальшим різким охолодженням) для надання йому більшої твердості та міцності.

    2. Перен. Робити когось або щось стійкішим, витривалішим до негативних впливів, труднощів, звикати до суворих умов.

  • загартовуваність

    Загартовуваність — властивість металевих сплавів, зокрема сталей, набувати підвищеної твердості та міцності внаслідок термічної обробки — загартування.

  • загартовування

    1. Процес навмисного підвищення стійкості організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища (наприклад, холоду, спеки) шляхом систематичного тренування.

    2. Технологічна операція у металургії та обробці металів, що полягає у нагріванні та подальшому швидкому охолодженні (зазвичай у воді, олії чи повітрі) для надання матеріалу підвищеної твердості та міцності.

    3. Переносно: процес виховання стійкості характеру, мужності, здатності долати труднощі.