1. Який перестав горіти, світитися; згаслий.
2. Який перестав існувати, діяти; зниклий, занепалий.
3. Який втратив силу, енергію, інтенсивність; згаснулий, в’ялий.
-
загаситися
1. Втратити силу, інтенсивність; згаснути, припинитися (про явище, процес, стан).
2. Стати менш яскравим, тьмяним; згаснути (про світло, вогонь, колір).
3. Розм. Втратити енергію, бадьорість; стати млявим, апатичним.
-
загасити
1. Зробити так, щоб щось перестало горіти, світитися або тліти; згасити, погасити.
2. Придушити, зменшити інтенсивність чогось (наприклад, почуття, процесу, явища).
3. У хімії та техніці: нейтралізувати, зробити менш активним або діючим (наприклад, гасити вапно).
4. У спорті (сленг): здобути перемогу, переграти суперника з переконливим рахунком.
-
загасаючий
1. Який поступово втрачає силу, інтенсивність, яскравість або активність; що слабшає, згасає, припиняє своє існування.
2. (Перен.) Який втрачає життєву енергію, ентузіазм, інтерес; що стає млявим, апатичним.
3. (У астрономії, техніці) Про джерело світла, вогню, полум’я або сигнал: який стає менш яскравим, слабшає, згасає.
-
загасатися
1. Втрачати свій колір, ставати менш яскравим, бліднути (про фарбу, малюнок тощо).
2. Перен. Втрачати виразність, чіткість, силу враження; слабшати, згасати (про почуття, спогади, явища).
-
загасати
1. Поступово втрачати силу, інтенсивність, яскравість; слабшати, зменшуватися, припинятися (про явища, процеси, почуття тощо).
2. Переставати горіти, світитися; поступово гаснути (про вогонь, світло).
3. Перен. Втрачати життєві сили, енергію; ставати млявим, апатичним, в’янути.
-
загасання
1. Процес поступового зменшення інтенсивності, сили, яскравості або активності чогось; стан, коли щось слабшає, втрачає енергію або припиняє своє існування.
2. У фізиці та техніці — зменшення амплітуди коливань, хвиль, сигналу тощо з часом через втрату енергії або розсіювання.
3. У радіотехніці та зв’язку — послаблення радіосигналу під час його поширення.
4. У переносному сенсі — втрата інтересу, почуттів, ентузіазму; поступове зникнення, відмирання (наприклад, традицій, звичаїв).
-
загасальний
1. (у фізиці, техніці) Пов’язаний із загасанням коливань, що характеризує процес поступового зменшення їх амплітуди з часом внаслідок втрати енергії системою.
2. (переносно) Такий, що поступово слабшає, втрачає силу, інтенсивність або яскравість; що згасає.
-
загарячитися
Загорітися, спалахнути полум’ям; почати інтенсивно горіти.
Розпалитися, нагрітися до високої температури (про печі, металеві предмети тощо).
Перен. Сильно почервоніти (від сорому, збентеження або припливу крові).
-
загарчатися
загарчатися — почати гарчати, заворчати (про тварин, зокрема про собак).
загарчатися — перен. почати говорити сердито, злісно, з досадою; забурчати.