1. Який перестав горіти, світитися; згаслий.
2. Який перестав існувати, діяти; зниклий, занепалий.
3. Який втратив силу, енергію, інтенсивність; згаснулий, в’ялий.
загаслий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На дні слизький і мокрий місяць — шлюбний перстень, і сонце тут холодне, мов загаслий камінь. Танечниці підводні, наші давні сестри, дельфінів обіймають мертвими руками.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Частина мови: прикметник () |