Словник Української Мови
Буква
1. Поступово втрачати силу, інтенсивність, яскравість; слабшати, зменшуватися, припинятися (про явища, процеси, почуття тощо).
2. Переставати горіти, світитися; поступово гаснути (про вогонь, світло).
3. Перен. Втрачати життєві сили, енергію; ставати млявим, апатичним, в’янути.
Приклад 1:
Поступово промені стали загасати, із туманом прийшов морок, і я опинився посеред великої молочної завіси, що стояла наді мною. Доки було можливо, тримався дороги, намагаючись не збитись, але незабаром завіса стала зовсім щільною та непроникною, і я йшов ледь не навпомацки, розсуваючи руками важке вечірнє повітря.
— Тютюнник Григорій, “Вир”