1. Який прагне загарбати чужі землі, схильний до загарбницьких дій; агресивний, захватницький.
2. Нахабний, зухвалий, який нав’язує свою волю, не зважаючи на інших; агресивно-наполегливий.
-
загаркатися
1. (розм.) Занадто захопитися чимось, зануритися у щось, забувши про все навколо; загратися.
2. (перен., розм.) Затриматися десь надто довго, забаритися, застрягти через захоплення чимось або через інші причини.
-
загаркати
1. (діал.) Почати гаркати, видавати гаркаючі звуки (про птахів, зокрема про горлиць).
2. (перен., діал.) Почати говорити різким, хрипким або невиразним голосом; заговорити, закричати.
-
загаркавитися
1. (розм.) Захопитися, захоплюватися кимось або чимось, відчувати сильну прихильність, часто з відтінком нестриманості або надмірності.
2. (перен., розм.) Запалитися до якоїсь ідеї, справи; поринути в щось з великим ентузіазмом, забуваючи про інше.
-
загаркавити
1. (діал.) Назвати когось Гаркавим, дати прізвисько Гаркавий.
2. (перен., діал.) Надати комусь або чомусь характеристики, властиві образу Гаркавого (часто з негативним відтінком, на кшталт “зробити злим, суворим, грізним”).
-
загарбуватися
1. (про тварин, особливо про коней) Відчувати сильну втому після тривалої швидкої їзди або роботи, ставати млявим, знесиленим; задихатися, заходитися.
2. (переносно, розмовне) Надмірно втомлюватися від інтенсивної фізичної праці, заходитися, задихатися від втоми.
-
загарбувати
1. Насильно захопити, заволодіти чужою територією, землею, майном тощо, встановивши над ними свою владу або контроль.
2. Привласнити собі щось, що належить іншому, часто використовуючи силу, загрозу або шахрайство.
3. (переносне значення) Зайняти, охопити собою якийсь простір, територію (про явища природи, почуття тощо).
-
загарбування
1. Дія за значенням дієслова “загарбувати” — насильницьке захоплення чужої території, майна, прав тощо; присвоєння.
2. Результат такої дії; те, що загарбано (територія, землі, володіння).
-
загарбниця
1. Жінка, яка здійснює загарбання, захоплення чужої території, землі силою; агресорка.
2. Жінка, яка прагне заволодіти чим-небудь, підкорити когось, нав’язати свою волю; утихомирювачка, підкорювачка.
-
загарбницький
1. Який стосується загарбання, здійснення агресії однією державою проти іншої з метою захоплення території, підпорядкування народу; агресивний, захватницький.
2. Який виражає намір або прагнення до загарбання, містить загрозу агресії; ворожий, ворожнечий.