1. (розм.) Записати щось швидко, неохайно або незрозуміло; накреслити, намалювати недбало.
2. (перен., розм.) Сказати, промовити щось швидко, невиразно або недбало.
-
загаптовуватися
1. (розм.) Затримуватися, залишатися десь на довший час, ніж планувалося; засиджуватися.
2. (перен., розм.) Занурюватися у роздуми, замислюватися настільки, що тимчасово втрачається зв’язок із реальністю; “вилітати” з розмови або ситуації.
-
загаптовувати
Загаптовувати — (розм.) захоплювати, забирати силою або хитрощами; привласнювати чужу річ.
-
загаптовування
1. Дія за значенням дієслова “загаптовувати” — процес нанесення гаптом (вишивкою) орнаменту, візерунків або зображень на тканину, одяг чи інші текстильні вироби, часто з використанням традиційних технік і мотивів.
2. Результат такої дії — сам вишитий гаптом орнамент, узор або декоративне оформлення, що покриває певну поверхню.
-
загаптований
1. (про людину) такий, що перебуває під впливом гаптування, магічного зв’язування або чаклунства; зачарований, заворожений.
2. (переносно) такий, що викликає сильне захоплення, пристрасть або залежність; зачарований, приголомшений.
-
заганятися
1. (про тварин) Від тривалого бігу або переслідування втрачати сили, ставати знесиленим, змученим.
2. (перен., розм.) Надмірно втомлюватися від інтенсивної праці, поспіху, тривалого нервового напруження; доводити себе до стану виснаження.
3. (перен., розм.) Заглиблюватися в деталі, надто ускладнювати думку, роздуми або пояснення чогось; забуватися, втрачати основну думку.
-
заганяти
1. Примушувати когось або щось швидко бігти, рухатися, переслідуючи або зганяючи в певне місце; гнати, загнати.
2. Перен. Приводити когось до виснаження, виснажливої праці, важкого психічного стану; сильно стомлювати, змушувати працювати на межі сил.
3. Розм. Заставляти щось дуже глибоко, надто сильно, так що важко витягти (наприклад, забити цвях, загнати скалку).
4. Розм. Продавати, позбуватися чогось, часто понадійно або за низькою ціною (вживається переважно у формі доконаного виду “загнати”).
-
заганяння
Заганяння — дія за значенням дієслова “заганяти”, тобто примушування когось до втоми, напруженої праці або до безвихідної ситуації; доведення до знесилення.
Заганяння — стан крайньої втоми, знесилення, виснаження внаслідок надмірної праці, стресу або тривалого напруження.
-
заганитися
1. (про тварин, особливо коней) Надмірно втомитися від тривалого бігу або швидкого руху, довести себе до стану крайньої втоми; загнатися.
2. (переносно, про людину) Надмірно втомитися від інтенсивної праці, поспіху, тривалого руху; довести себе до знемоги.
-
заганити
1. (розм.) Заганяти, примушувати когось до втоми, виснаження постійною роботою, переслідуванням або надмірними вимогами.
2. (перен., розм.) Доводити когось або щось до погіршення стану, зношувати, витрачати ресурс (наприклад, здоров’я, техніку).