Значення
-
Примушувати когось або щось швидко бігти, рухатися, переслідуючи або зганяючи в певне місце; гнати, загнати.
-
Перен. Приводити когось до виснаження, виснажливої праці, важкого психічного стану; сильно стомлювати, змушувати працювати на межі сил.
-
Розм. Заставляти щось дуже глибоко, надто сильно, так що важко витягти (наприклад, забити цвях, загнати скалку).
-
Розм. Продавати, позбуватися чогось, часто понадійно або за низькою ціною (вживається переважно у формі доконаного виду “загнати”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я заганяю, ти заганяєш, він заганяє, ми заганяємо, ви заганяєте, вони заганяють