Словник Української Мови
Задиркатися — почати дирчати, видавати дирчання (про комах, наприклад, про цвіркуна).
Задиркатися — почати видавати різкий, неприємний звук, схожий на дирчання (про механізми, інструменти тощо).
Задиркатися — почати говорити різким, дратівливим, скаржливим голосом; бурчати, нарікати.
Задиркати — почати дирчати, видавати дирчання (про комах, наприклад, про цвіркуна).
Задиркати — почати видавати різкий, скрипучій або дзижчачий звук, схожий на дирчання комахи (про механізми, предмети).
1. Власна назва невеликого села в Україні, розташованого в межах Київської області.
2. (у техніці, розм.) Задир, невеликий виступ, зазублина або загнутий край на поверхні металу, дерева тощо, що утворився внаслідок механічної обробки (наприклад, різання, свердління) і зазвичай потребує видалення (зачищення).
Властивість задири, схильність до задирання, до пошуку приводу для сварки, бійки; бойовий, агресивний настрій.
Різкість, уїдливість у поведінці, розмові; зухвалість, нахабство.
1. Який викликає задирку, схильний до задирання; задиркуватий, зачіпливий.
2. Який виражає задирку, зачіпку; зухвалий, викликаючий.
3. Розм. Який відрізняється удаттю, молодецькою винахідливістю; завзятий, жвавий.
1. Підніматися вгору, здійматися (про одяг, тканину тощо).
2. Набиратися зухвалості, ставати зухвалим, нахабним; починати поводитися вище від свого становища.
3. Вступати з кимось у суперечку, сварку, конфлікт; чіплятися, намагаючись спровокувати бійку або сварку.
4. Розм. Підвищуватися, зростати (про ціни, температуру тощо).
1. Піднімати вгору, відводити вбік (щось, що знаходиться в опущеному положенні).
2. Розпочинати сварку, конфлікт, навмисно дратувати, ображати когось словами або діями; провокувати.
3. Розмовне значення: підвищувати ціну, розцінки, норми виробітку тощо.
4. Застосовується у конструкції “задирати носа” — поводитися гордо, зарозуміло, зневажливо ставитися до інших.
1. Дія за значенням дієслова “задирати” — піднімання, підведення чогось догори, угору.
2. (перен., розм.) Поведінка, що виражається в навмисній образливості, зухвалості, провокаціях з метою викликати конфлікт; зневажливе ставлення, образа.
3. (техн.) Початкова стадія процесу різання металу, коли різець починає заглиблюватися в заготівлю.
Задиракуватий (прикметник) — такий, що схильний до задирання, зачіпок, сварок; бійкуватий, задиристий.