1. Покривати димом, наповнювати димом приміщення або простір.
2. Перен. Робити неясним, непрозорим, мутним (про рідину, повітря тощо).
3. Перен. Затьмарювати, робити менш виразним, чітким або помітним (про образи, спогади, почуття).
-
задимлювання
1. Дія за значенням дієслова “задимлювати” — покриття димом, наповнення димом простору або предметів.
2. (у фотографії та кінематографії) Технічний прийом або процес нанесення на плівку, фотопапір або об’єктив спеціального затемнюючого шару для зменшення їх світлочутливості або створення певних оптичних ефектів.
3. (переносно) Зроблення чогось неясним, непрозорим, навмисне затемнення сенсу, суті явища або інформації.
-
задимленість
Задимленість — стан атмосфери, повітряного середовища або приміщення, що характеризується наявністю диму, пилу, туману або інших дрібнодисперсних часток, які знижують прозорість та погіршують видимість.
Задимленість — ступінь або рівень забрудненості повітря димом та іншими аерозольними домішками, що вимірюється за певними фізичними або санітарними показниками.
-
задимлено
1. У спосіб, що характеризується наявністю диму, задимленістю; так, що дим заважає бачити або дихати.
2. Переносно: нечітко, розмито, невиразно (про зображення, спогади тощо).
-
задимлення
1. Насичення повітря димом, димом із домішками часток, що знижує прозорість атмосфери та погіршує видимість.
2. Стан повітря, насиченого димом; задимлена атмосфера, димка.
3. (у техніці) Покриття внутрішньої поверхні камери згоряння, вихлопного тракту тощо шаром сажі та несгорілих часток палива.
-
задимлений
1. Який покритий димом або затьмарений димом; наповнений димом.
2. Який має темний, сіруватий колір, наче покритий димом; димчастий.
3. Переносно: який виглядає невиразно, тьмяно, без яскравості через туман, серу погоду тощо.
-
задимка
Задимка — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
Задимка — власна назва річки в Україні, правої притоки Стрию (басейн Дністра).
-
задимитися
1. Покритися димом, наповнитися димом; почати сильно димити (про приміщення, простір).
2. Стати задимленим, втратити прозорість через дим або туман (про повітря, скло тощо).
3. Розм. Почати інтенсивно курити (про людину).
-
задимити
1. Покрити димом, наповнити димом приміщення або простір.
2. Розпочати димити, почати виділяти дим (про димар, піч тощо).
3. Розм. Почати інтенсивно курити (тютюн, цигарку тощо).
-
задиматися
1. (розм.) Підніматися вгору, здійматися (про дим, пару, пил тощо).
2. (перен., розм.) Виникати, з’являтися (про почуття, думки, спогади).
3. (перен., розм.) Піддаватися збудженню, запалюванню, захоплюватися чимось до надмірності.