1. Який покритий димом або затьмарений димом; наповнений димом.
2. Який має темний, сіруватий колір, наче покритий димом; димчастий.
3. Переносно: який виглядає невиразно, тьмяно, без яскравості через туман, серу погоду тощо.
задимлений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вже було видко садок і задимлений верх. Вони пішли греблею.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Весь цей будинок вигорів ізсередини, стирчить лише кістяк почорнілий, досі трохи задимлений. А перед будинком, на місці колишньої широкої веранди й досі зберігся напис: «Romanisches Kafe», — подірявлений, поіржавілий, жалюгідний, а все ж зберігся.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 3:
Чорний задимлений комин стирчав на горбку замiсть гуральнi; мимохiть вiн притягував очi, i було чудно, що око не упиралось, як досi, в стiни, а йшло кудись далi, в порожняву поля, рудих горбкiв. Андрiй пiшов оглядати руїни.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикметник () |