Словник Української Мови
1. Людина, яка схильна задирати інших, провокувати сварки, конфлікти; бійчук, зачіпака.
2. Той, хто викликає на змагання, суперництво; завзятий суперник, що прагне перевершити інших.
3. Розм. Про того, хто виявляє завзятість, зухвалість у досягненні мети, не боїться труднощів.
1. Той, хто задирає, зачіпає, провокує інших на конфлікт, сварку або бійку; зачіпака, зачіпка.
2. Розм. Про людину, яка вирізняється зарозумілістю, зухвалістю, завжди намагається бути першою, вищою за інших.
3. Зоол. Невеликий птах родини сорокопудових (Lanius), що має звичку наколювати здобич на шипи рослин; сірий сорокопуд.
1. Людина, яка схильна задирати інших, провокувати сварки, конфлікти; бійчук, зачіпака.
2. Те саме, що задира — задирання, зачіпка, образливе або викликальне поводження.
3. Розм. Те саме, що задирка — невелика, часто випадкова сварка, сутичка, конфлікт.
1. Покритися димом, стати димним.
2. Почати диміти, почати виділяти дим.
1. Почати диміти, покритися димом; задимлюватися.
2. Розм. Почати інтенсивно курити (сигарету, люльку тощо).
3. Перен., розм. Почати робити щось дуже швидко, енергійно, з запалом (наприклад, грати на музичному інструменті, працювати).
Задимілий — такий, що став димним, вкритий димом або задимлений; що має ознаки впливу диму.
Задимілий — переносно: такий, що набув невиразного, тьмяного, похмурого відтінку (про колір, світло тощо).
1. Покриватися димом, ставати димним; починати диміти.
2. Ставати невиразним, нечітким, наче в диму; затуманюватися (про зір, погляд тощо).
Задимляти — покривати димом, наповнювати димом приміщення або простір.
Задимляти — створювати димову завісу для маскування військових об’єктів або дій.
Задимляти (переносно) — робити неясним, непрозорим, навмисно ускладнювати розуміння чогось (наприклад, задимляти суть питання).
Задимлянка — власна назва села в Україні, розташованого в Обухівському районі Київської області.
1. Покриватися димом, ставати задимленим; наповнюватися димом.
2. Ставати невиразним, тьмяним, ніби під шаром диму (про зір, скло тощо).
3. Перен. Втрачати ясність, чіткість; ставати розмитим, невиразним (про думки, спогади тощо).