Словник Української Мови
Буква
1. Людина, яка схильна задирати інших, провокувати сварки, конфлікти; бійчук, зачіпака.
2. Той, хто викликає на змагання, суперництво; завзятий суперник, що прагне перевершити інших.
3. Розм. Про того, хто виявляє завзятість, зухвалість у досягненні мети, не боїться труднощів.
Приклад 1:
Боєць, ярун і задирака, Стрілець, кулачник і рубака, І дужий був з його хлопак; В виски, було, кому як впнеться, Той насухо не оддереться; Такий ляхам був Желізняк. Другим шляхом, з другого боку, Агамемноненко Галес Летить, мов поспіша до сроку Або к воді гарячий пес; Веде орду велику, многу Рутульцеві на підпомогу; Тут люд був разних язиків: Були аврунці, сидицяне, Калесці і ситикуляне І всяких-разних козаків.
— Самчук Улас, “Марія”