Древослів

Словник Української Мови

  • задирчатися

    1. Почати дирчати, видавати дирчання (про комах, наприклад, про цвіркуна).

    2. Роздратовано або злісно почати говорити, видавати різкі звуки голосом (про людину або тварину).

  • задирчати

    1. Почати видавати короткі, різкі, переривчасті звуки (про тварин, переважно про собак).

    2. Розмовляти сердито, злісно, уривчасто, накидаючись на співрозмовника; гарчати, бурчати.

  • задирчастий

    1. (Про людину) Схильний до задирання, сварок, конфліктів; задиристкий, чварливий.

    2. (Перен., розм.) Такий, що викликає суперечки, розбіжності, незгоду; спірний, конфліктний.

  • задирочка

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “задирка” — невелика задирка, незначна шорсткість або виступ на поверхні чогось (наприклад, на дереві, шкірі, тканині).

    2. (переносно) Легка, несерйозна сварка, суперечка, обурення або конфліктна ситуація, що виникла через дрібничку; невелика розмова на підвищених тонах.

    3. (у лінгвістиці, термін) Рідкісний випадок, коли слово може вживатися як власна назва (онім) — назва певного явища, об’єкта або персонажа в художніх творах, фольклорі, іграх тощо.

  • задирливість

    Властивість за характером, що проявляється в схильності до задирання, ураження чи приниження інших, часто через дрібні причепи або провокації.

    Поведінка або манера, спрямована на викликання конфлікту, суперечки або бійки з метою продемонструвати свою перевагу або агресію.

  • задирливо

    У спосіб, властивий задирі, задирці; з бажанням зачіпати, дратувати, провокувати сварку або бійку.

    Упевнено, викликаюче, з викликом; так, що виражає готовність до суперечки або конфлікту.

  • задирливий

    1. Схильний до задирання, сварливий, бійкий; такий, що любить зачіпляти, дражнити когось, провокувати на конфлікт.

    2. Який виражає бажання задиратися, починати сварку; викликальний, уїдливий (про тон, погляд, посмішку тощо).

  • задиркуватість

    Властивість за характером, що виражається в схильності до задирання, уживання образливих, глузливих слів, провокування сварки чи конфлікту; задирливість.

  • задиркувато

    У спосіб, властивий задирці; з нахилом до сварки, чвар, суперечок; сварливо, уразливо.

  • задиркуватий

    Схильний до задирання, сварливий, уразливий, який легко вступає в суперечку або конфлікт.

    Такий, що виражає бажання зачепити, спровокувати сварку або образити; уїдливий, образливий (про слова, тон, поведінку).