1. (розм.) Те саме, що задок — задня частина чого-небудь, наприклад, транспортного засобу, приміщення або тіла.
2. (перен., жарт.) Про людину, яка відстає, опиняється позаду інших або яку використовують для некорисної роботи.
-
задки
1. Розмовна назва задніх коліс або задньої осі транспортного засобу (автомобіля, мотоцикла тощо).
2. У технічному сленгу — задня частина, задній привід або задня підвіска механізму чи машини.
-
задишкуватість
Задишкуватість — властивість за дишкуватого; стан, коли щось має вигляд, структуру або характер дишок (дрібних пор, бульбашок, комірок).
Задишкуватість — у медицині: патологічний стан, що характеризується утворенням у легенях аномальних повітряних порожнин (дишок), наприклад, при емфіземі.
-
задишкуватий
1. Який страждає на задишку, має утруднене дихання; такий, що характеризується задишкою.
2. Який викликає відчуття нестачі повітря, важкого дихання (про погоду, атмосферу тощо).
-
задишка
Задишка — відчуття браку повітря, утрудненого дихання, що супроводжується збільшенням частоти та глибини дихальних рухів; симптом, характерний для захворювань серцево-судинної або дихальної систем, а також для великого фізичного навантаження.
Задишка — короткочасна перерва в диханні, що виникає від сильного хвилювання, плачу або після інтенсивного фізичного зусилля.
-
задичавітися
Втратити цивілізовані звички, культурність, стати дикуном; одичати.
Стати схожим на дику, некультивовану рослину; перетворитися на дикоросле.
Перен. Стати грубим, неввічливим, нечемним у поведінці.
-
задичавіти
1. Втратити цивілізованість, культурність; стати дикуном, одичаліти.
2. Про місцевість, землю: стати дикою, необробленою, порости бур’яном, лісом тощо.
3. Про рослини: перетворитися на дику форму, втратити культурні ознаки.
-
задичавілий
1. Який став диким, втратив ознаки культурного стану; здичавілий.
2. Переносно: який став нелюдимим, грубим, неотесаним; опростився, відстав від цивілізації.
-
задичавлений
Який набув рис дикуна, став схожим на дикуна; одичалий, здичавілий (про людину).
Який став некультурним, занедбаним, запустілим (про місцевість, сад тощо).
Переносно: який став грубим, неввічливим, неотесаним; розбещений.
-
задихнутися
1. Різко втратити здатність вільно дихати через брак повітря, фізичне перевантаження або сильне хвилювання; почати важко, переривчасто дихати.
2. Померти від удушення, браку кисню або потрапляння чогось у дихальні шляхи.
3. Перен. Відчути сильне внутрішнє збудження, хвилювання, захоплення або нетерпіння (зазвичай у поєднанні зі словами «від нетерпіння», «від захоплення» тощо).