1. (розм.) Те саме, що задок — задня частина чого-небудь, наприклад, транспортного засобу, приміщення або тіла.
2. (перен., жарт.) Про людину, яка відстає, опиняється позаду інших або яку використовують для некорисної роботи.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Те саме, що задок — задня частина чого-небудь, наприклад, транспортного засобу, приміщення або тіла.
2. (перен., жарт.) Про людину, яка відстає, опиняється позаду інших або яку використовують для некорисної роботи.
Приклад 1:
Після того відчинили браму — перед ними стояла автомашина, підведена задком щільно впритул до виходу. То була вантажна машина з халабудою, розмальованою в яскравий колір і пописаною якимись літерами.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”