У спосіб, властивий задирі, задирці; з бажанням зачіпати, дратувати, провокувати сварку або бійку.
Упевнено, викликаюче, з викликом; так, що виражає готовність до суперечки або конфлікту.
задирливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— задирливо одповідав собі Ручицький, немовби хтось проти нього сперечавсь. — А коли так, то я маю повне право домагатися, щоб і од них, знов, була до мене прихильність і щирість».
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |