Схильний до задирання, сварливий, уразливий, який легко вступає в суперечку або конфлікт.
Такий, що виражає бажання зачепити, спровокувати сварку або образити; уїдливий, образливий (про слова, тон, поведінку).
задиркуватий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Лицьом» вона i справдi подiбна була до матерi (носик задиркуватий, щiчки як пампушки i червонi, а про очi й говорити не приводиться), подiбна була до матерi i фiгуркою: така ж точнiсiнько широкозаденька та грудаста. Що ж до характеру, то краще давайте змовчимо: Варi такi соромнi сни снилися кожної ночi, що про них Ярина Федорiвна навiть i не мрiяла.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прикметник () |