• задимати

    1. Розпалювати, роздмухувати вогонь, зокрема в печі, каміні тощо; розпалювати щось для отримання вогню або жару.

    2. Перен. Викликати, провокувати сильні почуття, емоції, пристрасті, суперечки тощо; розпалювати, роздмухувати.

  • задилькотітися

    Задилькотітися — діалектне дієслово, що означає почати дількотіти, тобто швидко й безладно говорити, базікати, теревенити, часто зі збудженням ароздратуванням.

  • задилькотіти

    1. Почати дількотіти, видавати дількітливі звуки (про птахів, комах тощо).

    2. Розпочати говорити швидко, багато і зворушено, часто тонким голосом (про людей).

  • задилькотатися

    Задилькотатися — почати дількотатися, тобто робити швидкі, дрібні рухи, тремтіти від холоду, страху або хвилювання.

  • задилькотати

    1. Почати дількотати — видавати різкі, переривчасті звуки, схожі на дзижчання або стрекотіння комах, механізмів тощо.

    2. Розмовно, про людину: почати швидко, збуджено та часто несвязно говорити, балакати, лопотати.

  • задиктуватися

    Задиктуватися — дієслово, що означає стати занадто диктуватим, надто настирливим, владним або вимогливим у своїх вимогах, втратити міру в нав’язуванні своєї волі.

  • задиктувати

    1. Наказати, примусити щось зробити або прийняти певні умови, використовуючи владу, перевагу або тиск.

    2. У лінгвістиці та термінології: встановити, закріпити як норму, правило або стандарт (наприклад, задиктувати правильний вимову, написання терміна).

  • задивуватися

    Дивуватися дуже сильно, до крайнього ступеня; впадати в захоплення або здивування від чогось незвичайного, вражаючого.

  • задивований

    Задивований (від дієслова “задивувати”) — такий, що викликає подив, здивування; дивний, чудний, незвичайний.

    Задивований (від дієслова “задивуватися”) — такий, що перебуває в стані глибокого здивування, подиву; вражений, здивований чимось.

  • задивлятися

    1. Тривало, пильно дивитися на когось або щось, вдивлятися, не відводячи погляду.

    2. Дивлячись на когось або щось, захоплюватися, милуватися.