1. Розпалювати, роздмухувати вогонь, зокрема в печі, каміні тощо; розпалювати щось для отримання вогню або жару.
2. Перен. Викликати, провокувати сильні почуття, емоції, пристрасті, суперечки тощо; розпалювати, роздмухувати.
Словник Української Мови
1. Розпалювати, роздмухувати вогонь, зокрема в печі, каміні тощо; розпалювати щось для отримання вогню або жару.
2. Перен. Викликати, провокувати сильні почуття, емоції, пристрасті, суперечки тощо; розпалювати, роздмухувати.
Задилькотітися — діалектне дієслово, що означає почати дількотіти, тобто швидко й безладно говорити, базікати, теревенити, часто зі збудженням ароздратуванням.
1. Почати дількотіти, видавати дількітливі звуки (про птахів, комах тощо).
2. Розпочати говорити швидко, багато і зворушено, часто тонким голосом (про людей).
Задилькотатися — почати дількотатися, тобто робити швидкі, дрібні рухи, тремтіти від холоду, страху або хвилювання.
1. Почати дількотати — видавати різкі, переривчасті звуки, схожі на дзижчання або стрекотіння комах, механізмів тощо.
2. Розмовно, про людину: почати швидко, збуджено та часто несвязно говорити, балакати, лопотати.
Задиктуватися — дієслово, що означає стати занадто диктуватим, надто настирливим, владним або вимогливим у своїх вимогах, втратити міру в нав’язуванні своєї волі.
1. Наказати, примусити щось зробити або прийняти певні умови, використовуючи владу, перевагу або тиск.
2. У лінгвістиці та термінології: встановити, закріпити як норму, правило або стандарт (наприклад, задиктувати правильний вимову, написання терміна).
Дивуватися дуже сильно, до крайнього ступеня; впадати в захоплення або здивування від чогось незвичайного, вражаючого.
Задивований (від дієслова “задивувати”) — такий, що викликає подив, здивування; дивний, чудний, незвичайний.
Задивований (від дієслова “задивуватися”) — такий, що перебуває в стані глибокого здивування, подиву; вражений, здивований чимось.
1. Тривало, пильно дивитися на когось або щось, вдивлятися, не відводячи погляду.
2. Дивлячись на когось або щось, захоплюватися, милуватися.