Задзюрчатися — почати дзюрчати, видавати дзюрчання, задзвеніти (про рідину, струмінь води тощо).
-
задзюрчати
1. Почати дзюрчати, видавати дзюрчання (про рідину, що ллється тонкою струминкою або капає).
2. Перен. Почати говорити швидко, багато, беззупинно, часто з досадливим або надокірливим відтінком.
-
задзюркотітися
1. Почати дзюркотіти, задзюрчати, затекти струмочком (про рідину).
2. Розм. Почати часто, безперервно говорити, забалакати.
-
задзюркотіти
Почати дзюркотіти, видавати характерний звук, подібний до дзюрчання води, що несильно ллється або пробігає по нерівній поверхні.
-
задзюркотати
1. Почати дзюркотати — видавати характерні звуки, подібні до тих, що виникають при витіканні рідини тонкою струминкою або при падінні крапель.
2. Перенісн. Розпочати швидку, багатослівну, часто емоційну розмову або промовляти щось безперервним потоком.
-
задзюритися
Задзюритися — діалектне дієслово, що означає задивлятися, вдивлятися у щось, пильно спостерігати за чимось, часто з відтінком цікавості або зосередженості.
-
задзюрити
Задзюрити — увійти в стан задзюрення, коли зір спрямований у одну точку, а погляд стає нерухомим, застиглим, часто через сильне зосередження, задуму або відсутність.
Задзюрити — втупитися поглядом у щось, пильно і нерухомо дивитися на один об’єкт, не помічаючи навколишнього.
-
задзюбитися
Задзюбитися — увійти в стан задзюблення, тобто стати задзюбленим (заклиненим, защемленим) між двома поверхнями або деталями, втратити рухливість через механічне заклинювання.
-
задзьобуватися
1. (про птахів) Встромляти дзьоб у щось, закопувати його в чомусь; занурювати дзьоб з метою їжі або дослідження.
2. (перен., розм.) Набридливо чіплятися до когось, докучати постійними зауваженнями, прискіпуванням або образами.
-
задзьобувати
1. Розмовне, експресивне. Поступово, невеликими порціями з’їдати щось, клюючи або відкушуючи; обдзібувати.
2. Переносне значення, розмовне. Постійними дрібними зауваженнями, причіпками, образливими словами докучати комусь, викликати роздратування.