Який дивиться на щось із захопленням, зосереджено, не відриваючи погляду; зачарований, вражений.
-
задивитися
1. Тривало, з великою увагою дивитися на когось або щось, захоплюючись, милуючись; заніматися розгляданням чогось, забуваючи про все інше.
2. Розгубитися, зніяковіти від несподіваного видовища, сильного враження; зачаруватися.
-
задибатися
1. (розм.) Почати дибати, піти дибки, тобто пересуватися на задніх лапах (про тварин, зокрема про коней).
2. (перен., розм.) Стати високо піднятим, витягнутим угору; піднятися дибом (про щось).
-
задибати
1. (розм.) Почати дибати, піти дибки, тобто пересуватися на задніх лапах (про тварин, зокрема ведмедів).
2. (перен., розм., рідк.) Стати високим, витягнутися вгору; піднятися, вирісши (про рослини, будівлі тощо).
-
задзявулити
Задзявулити — ужити слово “дзявулити” або вислів із цим словом, зокрема в контексті цитування або обговорення творчості письменника Олександра Ірванця, у якого це слово вперше з’явилося.
Задзявулити — навмисно використати неологізм, архаїзм або діалектизм з метою створення певного стилістичного, гумористичного чи художнього ефекту, за аналогією з відомим словом “дзявулити”.
-
задзяволити
1. (дієслово) У рідкісному вживанні: зав’язати, закріпити щось за допомогою дзяволя (металевої шпильки, штифта або клямки).
2. (переносне значення, розм.) Міцно закріпити, зафіксувати щось, остаточно вирішити справу або домовитися.
-
задзявкотітися
Задзявкотітися — почати дзявкотіти, видавати серію високих, різких звуків, подібних до гавкотіння, але тонших і переривчастих (характерно для маленьких собак, цуценят).
-
задзявкотіти
Почати дзявкати, загавкати (переважно про собак).
-
задзявкатися
Почати дзявкати (гавкати тонким, різким голосом, як це властиво маленьким собакам).
-
задзявкати
Почати дзявкати, загавкати (про собак).