1. Який викликає задирку, схильний до задирання; задиркуватий, зачіпливий.
2. Який виражає задирку, зачіпку; зухвалий, викликаючий.
3. Розм. Який відрізняється удаттю, молодецькою винахідливістю; завзятий, жвавий.
задиристий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Руки в боки, він стояв перед Ванею, як золотий і задиристий півник, готовий до бою. Ваня опустив важкі відра і відчепив від них коромисло.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прикметник () |