• задунайський

    1. Який розташований за Дунаєм, по той бік Дунаю; що походить із земель за Дунаєм.

    2. Пов’язаний із Задунайською Січчю — адміністративно-військовим центром запорозьких козаків у 1775–1828 роках на території Османської імперії, після зруйнування російською владою Запорозької Січі.

    3. Стосується історичної області Задунав’я (території на південь від Дунаю).

  • задумуватися

    1. Починати думати про щось, зосереджувати увагу на певних думках, роздумувати.

    2. Ставити під сумнів щось, починати вагатися, не бути впевненим.

    3. (розм.) Замислюватися, впадати в задуму, ставати неуважним через глибокі роздуми.

  • задумувати

    1. Починати думати про щось, намічати в уяві, планувати, мати намір зробити щось.

    2. Розмірковувати, заглиблюватися в роздуми, замислюватися.

    3. (у конструкції “задумувати щось над ким-, чим-небудь”) Замишляти, планувати щось (зазвичай недобре) стосовно когось або чогось.

  • задумливість

    1. Властивість людини, що характеризується схильністю до глибоких роздумів, зануренням у власні думки; стан, коли хтось задумався, замислився.

    2. Відтінок, вираз, атмосфера, що свідчать про наявність глибоких роздумів, серйозних розмірковувань (наприклад, у погляді, мовчанні, творі мистецтва).

  • задумливо

    1. Прислівник до слова “задумливий”; так, що виражає задуму, глибокі роздуми, поглибленість у власні думки.

    2. З ознакою замисленості, розважливості; неспішно, з роздумом.

  • задумливий

    1. Такий, що схильний до задуми, замислений, поглиблений у свої думки.

    2. Який виражає задуму, замисленість, сповнений задуми.

  • задуматися

    1. Зосередити думки на чомусь, почати розмірковувати, обдумувати щось.

    2. Зупинитися на думці про щось, звернути на щось увагу в своїх роздумах.

    3. Замислитися, впасти в задуму, ставши неуважним до оточуючого.

  • задумати

    1. Почати думати про щось, зосередитися на якійсь думці, погрузитися в роздуми.

    2. Мати намір, намірятися зробити щось; замислити.

    3. (у конструкції “задумати над чимсь”) Приділити серйозну увагу, почати розмірковувати, аналізувати щось.

  • задуманість

    Стан, коли хтось занурений у свої думки, роздуми; замисленість.

    Властивість художнього твору, музичного твору тощо, що відзначається глибиною ідейного змісту, серйозністю теми.

  • задумано

    1. (про вигляд, манеру поведінки) Так, що свідчить про задуму, внутрішнє зосередження на якихось думках; замислено.

    2. (про дію) З попереднім наміром, умисне; навмисно, навмисне.