Значення
-
Властивість людини, що характеризується схильністю до глибоких роздумів, зануренням у власні думки; стан, коли хтось задумався, замислився.
-
Відтінок, вираз, атмосфера, що свідчать про наявність глибоких роздумів, серйозних розмірковувань (наприклад, у погляді, мовчанні, творі мистецтва).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. задумливість, р. задумливості, д. задумливості, з. задумливість, о. задумливістю, м. задумливості, к. задумливосте