1. Прислівник до слова “задумливий”; так, що виражає задуму, глибокі роздуми, поглибленість у власні думки.
2. З ознакою замисленості, розважливості; неспішно, з роздумом.
задумливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
(Який час дивиться задумливо на вогонь, потім устає, відходить далі від огнища і походжає по галяві, тихо-тихесенько, ледве чутно пограваючи у сопілку [мелодія № 10].) В лісі поночіє, але темрява не густа, а прозора, як буває перед сходом місяця.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
— задумливо проказав Костянтин. — Ви тікаєте од життя, але я вам по правді скажу, що ви більше попускали корінці в сьогочасне життя з його інтересами і більш смакуєте життя, ніж хто; бо для вас і в одшельництві жити — цікаво… бо ви маєте собі для життя дорогі ідеали та завдання, бо ви знаходите собі в житті смак, goût de vivre[77]… Адже ж ви не нудите світом, марне питаючи себе: «навіщо жити?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Яка царiвна?.. Вже й заснули! (Який час дивиться задумливо на вогонь, потiм устає, вiдходить далi вiд огнища i походжає по галявi, тихо-тихесенько, ледве чутно, пограваючи у сопiлку [мелодiя N 10]), В лiсi поночiє, але темрява не густа, а прозора, як буває перед сходом мiсяця. Навколо вогнища блиски свiтла i звої тiнi неначе водять химерний танок; близькi до вогню квiти то поблискують барвами, то гаснуть у пiтьмi. Покрай лiсу таємничо бiлiють стовбури осик та берiз.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Частина мови: прислівник () |