Стан, коли хтось занурений у свої думки, роздуми; замисленість.
Властивість художнього твору, музичного твору тощо, що відзначається глибиною ідейного змісту, серйозністю теми.
задуманість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |