Зменшувально-пестливе від “зайченя” — молоде зайця або кролика, дитинча цих тварин.
Переносно — про малу, милу, беззахисну дитину або дорослу людину, яка викликає ніжність (часто як звертання).
-
зайченя
1. Молоде зайця або кролика; зайченя, зайченятко.
2. (переносно, ласкаве) Про малу дитину, звичайно рухливу та пухку.
-
зайчатко
1. Зменшувально-пестливе від “зайченя” — молоде зайця, зайченя.
2. Переносно: про малу, безпорадну дитину або дорослу людину, яка викликає співчуття та захисні почуття.
3. Уживається як ласкаве звертання до дитини або коханої людини.
-
зайчатина
1. М’ясо зайця, що використовується як харчовий продукт.
2. Кулінарна страва, приготована з такого м’яса.
-
зайча
1. Рідкісне діалектне позначення зайчихи, самиці зайця.
2. У народній творчості та казках — персонаж-зайчик, часто вживається як ласкаве або зменшувальне ім’я для зайця.
-
зайців
1. Рід від прізвища Заєць, що вказує на належність чогось конкретній особі або родині (наприклад, *дім Зайців*).
2. Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села в Львівській області (офіційна назва — Зайців).
-
зайцеподібні
1. Ряд ссавців, до якого належать зайці, кролі та піки, що характеризуються довгими задніми лапами, довгими вухами та особливою будовою зубів, зокрема наявністю двох пар різців у верхній щелепі.
2. Застаріла систематична назва ряду Lagomorpha, що об’єднує родини зайцевих (Leporidae) та пікових (Ochotonidae).
-
зайтися
1. Різко, з надмірним напруженням почати робити щось (часто про плач, сміх, кашель, блювання тощо); вдаритися, заходитися.
2. Захопитися чимось, поринути у щось з надмірним завзяттям, втрачаючи контроль; заходитися.
3. Заст. Закінчитися, припинитися (про час, явище).
-
зайти
1. Рухаючись, опинитися десь, прибути кудись (часто з відтінком випадковості або з невизначеною метою).
2. Завітати, заглянути до когось на короткий час.
3. Про сонце, небесні світила: зійти за обрій, заховатися за щось.
4. Опинитися позаду чогось, виявитися ззаду, збоку або далі за певну межу.
5. Дістатися якогось віддаленого або важкодоступного місця.
6. Увійти кудись з метою взяти участь у чомусь (наприклад, зайти в гру, в атаку).
7. Розпочати виконання якоїсь дії або процесу, який має певні стадії (наприклад, зайти надто далеко в міркуваннях).
8. Про звук, мелодію: почати лунати, прозвучати.
9. У морській справі: пристати до берега, підійти на судні до чогось.
-
зайоржуватися
1. (про коней) Ставати іржанням, починати іржати; виявляти своє існування або настрій характерним звуком.
2. (переносно, про людей) Голосно, різко, нестримано сміятися; реготати.