Зменшувально-пестливе від “зайченя” — молоде зайця або кролика, дитинча цих тварин.
Переносно — про малу, милу, беззахисну дитину або дорослу людину, яка викликає ніжність (часто як звертання).
зайченятко
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А ще якось Джок обережно приніс у пащі маленьке зайченятко. Ми забрали його додому і годували теплим молоком, просочуючи ним ганчірку, але це тривало недовго — зайченя задушила кішка.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |