1. Молоде зайця або кролика; зайченя, зайченятко.
2. (переносно, ласкаве) Про малу дитину, звичайно рухливу та пухку.
зайченя
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І зайченя стооке та стовухе Мені у поміч вергає каміння. І гусне небо.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”
Частина мови: іменник (однина) |