1. Рідкісне діалектне позначення зайчихи, самиці зайця.
2. У народній творчості та казках — персонаж-зайчик, часто вживається як ласкаве або зменшувальне ім’я для зайця.
зайча
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я торжествую, маленький бог, — окрім телеграми в кишені в мене літак, дружина з усіма дорожніми бебехами і син принишкло-грайливий, як довірливо зайча. Я насолоджуюсь набутою певністю, адже протягом трьох годин чекання я можу бути певним, що світ ще не збожеволів.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: іменник (однина) |