Словник Української Мови
1. Такий, що маскується під щось інше, прихований за зовнішньою оболонкою або виглядом, призначений для введення в оману.
2. (військ.) Пофарбований або оформлений спеціальним візерунком (камуфляжем) для злиття з навколишнім середовищем і ускладнення виявлення.
3. (перен.) Навмисно прихований, завуальований, поданий у непомітній або неочевидній формі (про наміри, сенс, інформацію тощо).
1. Перетворитися на камінь, набути властивостей каменя; окаменіти.
2. Переносно: втратити рухливість, здатність рухатися або реагувати від сильного переживання (страху, подиву, здивування тощо); заніміти.
3. Переносно: стати нечутливим, жорстоким, бездушним; затвердіти серцем.
1. Перетворитися на камінь, набути властивостей каменя; окаменіти.
2. Перен. Знерухоміти, застигнути в якомусь стані (зазвичай від сильних почуттів, здивування, жаху тощо).
3. Перен. Стати нечутливим, жорстоким, втратити здатність до співпереживання.
1. Стан предмета або явища, що набув властивостей каменю, перетворився на камінь; окаменіння.
2. Переносно: стан повної втрати рухливості, чутливості або здатності до розвитку; застиглість, закостенілість.
1. (про організм або його частини) перетворилося на камінь, набуло твердості каменю внаслідок природних процесів (скам’яніння, мінералізації).
2. (переносно) стало нерухомим, застиглим, втратило живу виразність (про частини тіла, обличчя, погляд тощо) через сильне емоційне переживання, шок або напругу.
3. (переносно) стало нечутливим, жорстоким, втратило здатність до співпереживання.
1. Який перетворився на камінь, набув властивостей каменю; скам’янілий.
2. Переносно: який став нечутливим, незворушним, втратив здатність до співпереживання або вираження почуттів; дуже суворий, холодний.
3. Переносно: який застиг у певному стані, став незмінним, закостенілий; що не розвивається.
1. Віддалена, захована частина приміщення або ділянки, часто важкодоступна або малопомітна.
2. Переносно: віддалена, глуха, маловідома або ізольована місцевість, куди рідко заходять або яку рідко відвідують.
3. У переносному сенсі: закуток свідомості, думки або душі; потаємні, приховані від інших почуття, переживання або наміри.
1. Перетворитися на камінь, набути властивостей каменю; стати твердим, нерухомим, як камінь.
2. Перен. Стати нечутливим, байдужим, втратити здатність до співпереживання або живого реагування.
3. Перен. Застигнути, завмерти в певному стані, позі або виразі (про обличчя, погляд тощо).
4. Про органічні речовини: перетворитися на камінь у результаті мінералізації, скам’яніти.
1. Перетворитися на камінь або набути властивостей каменю; стати твердим, нерухомим.
2. Перен. Стати нечутливим, байдужим, втратити здатність до співпереживання або емоційного реагування.
3. Перен. Залишитися нерухомим, застигнути в якійсь позі або стані (наприклад, від жаху, подиву).
4. Про органічні речовини: перетворитися на камінь у результаті мінералізації, скам’яніти.
Закам’яніння — стан повної нерухомості та несприйнятливості, подібний до стану каменю; окаменіння, заціпеніння (наприклад, від жаху, подиву).
Закам’яніння — процес перетворення органічних решток (рослин, тварин) на камінь у результаті мінералізації; фосилілізація.
Закам’яніння — у медицині: патологічне ущільнення тканин або органів внаслідок відкладення в них солей кальцію; кальциноз.