Словник Української Мови
1. (Про рідину, перев. воду) Непрозорий, каламутний, забруднений, з домішками, що зробили його нечистим.
2. (Перен., про мову, думки, почуття тощо) Неясний, нечіткий, заплутаний, що втратив чистоту та ясність.
3. (Перен., розм., про людину) Збентежений, змішаний, спантеличений, що втратив душевну рівновагу.
1. Стати каламутним, втратити прозорість (про рідину, переважно воду).
2. Переносно: стати неспокійним, схвильованим, втратити душевну рівновагу (про людину).
3. Рідко вживане: заплутатися, ускладнитися (про ситуацію, справу).
1. Зробити каламутним, брудним, непрозорим (переважно про рідину).
2. Переносно: порушити спокій, впорядкованість, внести замішання, непорозуміння або конфлікт у якусь справу, середовище, у відносини між людьми.
1. (діал.) Те саме, що закалля — віддалена, глуха місцевість, закуток; часто з відтінком значення “віддалене, малодоступне поселення”.
2. (спец.) У техніці — шар металу (на поверхні виробу), що набув підвищеної твердості внаслідок гартування.
3. (перен., рідко) Загартованість, стійкість організму або характеру до негативних впливів.
1. (розм.) Набувати властивостей закаленого, ставати витривалішим, стійкішим до зовнішніх впливів (переважно про організм людини).
2. (перен., розм.) Ставати менш чутливим, емоційно несприйнятливим до чого-небудь, байдужим.
1. Надавати замовлення на виготовлення, доставку чи виконання чогось, оплачувати наперед певні товари чи послуги.
2. Умовлятися, домовлятися про щось наперед, резервувати (наприклад, місце, квиток).
3. Підмовляти, наймати когось для вчинення злочинних, зазвичай насильницьких дій (наприклад, вбивства).
1. Дія за значенням дієслова “заказувати” — попереднє повідомлення про бажання отримати щось, замовлення товару чи послуги.
2. (у спеціальному контексті) Процес створення, формування заздалегідь визначених, сконструйованих результатів (наприклад, у політиці, медіа), що не є об’єктивними або природними.
1. Ділянка суші або водного простору, де постійно або тимчасово заборонені окремі види господарської діяльності для охорони, відтворення та вивчення певних видів рослин, тварин, типів ландшафтів чи інших природних об’єктів і комплексів.
2. Природоохоронна територія, що має менш суворий режим охорони, ніж заповідник, де охороняється не весь природний комплекс, а лише його окремі компоненти (наприклад, певні види флори або фауни, геологічні утворення, історико-культурні об’єкти).
1. (діал.) Позбутися чогось, відмовитися від чогось, дати обітницю не робити чогось.
2. (діал.) Заборонити комусь щось, наказати не робити чогось.
3. (заст.) Укласти угоду, домовитися про щось, зобов’язати себе обіцянкою або обітницею.
1. Попросити виготовити, надати або доставити щось, заздалегідь домовившись про умови, термін, вартість тощо.
2. Призначити, наказати зробити щось, віддати розпорядження.
3. Забронювати, зарезервувати щось для певного часу або певної особи.
4. Розпорядитися про запрошення когось, найняти для виконання роботи, виступу тощо.
5. У розмовній мові: наклясти, приректи на невдачу, зіпсувати щось словами (часто вважається суеверним).