заказник

1. Ділянка суші або водного простору, де постійно або тимчасово заборонені окремі види господарської діяльності для охорони, відтворення та вивчення певних видів рослин, тварин, типів ландшафтів чи інших природних об’єктів і комплексів.

2. Природоохоронна територія, що має менш суворий режим охорони, ніж заповідник, де охороняється не весь природний комплекс, а лише його окремі компоненти (наприклад, певні види флори або фауни, геологічні утворення, історико-культурні об’єкти).

Приклади:

Приклад 1:
На території історико – культурного заповідника Постановою Ради Міністрів Української РСР № 500 від 28 жовтня 1974 р. з метою збереження в природному стані унікальних пам’яток геології, рідкісних видів рослин утворено геологічний заказник “Дніпровські пороги” загальною площею 1383 гектарів. Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1993 р.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”