заказник

[zɑkɑznɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Ділянка суші або водного простору, де постійно або тимчасово заборонені окремі види господарської діяльності для охорони, відтворення та вивчення певних видів рослин, тварин, типів ландшафтів чи інших природних об’єктів і комплексів.

  2. Природоохоронна територія, що має менш суворий режим охорони, ніж заповідник, де охороняється не весь природний комплекс, а лише його окремі компоненти (наприклад, певні види флори або фауни, геологічні утворення, історико-культурні об’єкти).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заказник, р. заказника, д. заказникові, з. заказник, о. заказником, м. заказникові, к. заказнику

Більше записів