1. Стан предмета або явища, що набув властивостей каменю, перетворився на камінь; окаменіння.
2. Переносно: стан повної втрати рухливості, чутливості або здатності до розвитку; застиглість, закостенілість.
закаменілість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |