закам’яніння

Закам’яніння — стан повної нерухомості та несприйнятливості, подібний до стану каменю; окаменіння, заціпеніння (наприклад, від жаху, подиву).

Закам’яніння — процес перетворення органічних решток (рослин, тварин) на камінь у результаті мінералізації; фосилілізація.

Закам’яніння — у медицині: патологічне ущільнення тканин або органів внаслідок відкладення в них солей кальцію; кальциноз.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ось учить Павло ходити: “Свідчу про Господа: до того не ходити вам, як і інші погани ходять у суєті розуму їх, зать марені глуздом, відчужені від життя божого за невігластво, яке є у них, за закам’яніння їх сердець…” Друг. Йде Ізраїль царським шляхом, не відхиляючись ні вправо, ні вліво, минає все тлінне.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |