Словник Української Мови
1. (діал.) Дія за значенням дієслова “закапувати” — процес нанесення крапель чогось на поверхню або всередину чогось.
2. (мед., проф.) Процедура введення лікарського засобу у вигляді крапель (наприклад, у око, ніс або вухо).
3. (перен., рідк.) Поступове, крапля по краплі, накопичення або проникнення чогось.
1. Почати капризувати, стати капризним; виявляти невдоволення, примхливість, вигадувати незручності.
2. Про явища природи, техніку тощо: почати діяти нестабільно, з перебоями, виявляти “норов”; вийти з ладу через чутливість до зовнішніх умов.
1. Почати капризувати, виявляти невдоволення, вигадувати примхи, ставати вибагливим або неслухняним (переважно про дітей).
2. (переносно) Про явища природи, техніку тощо: почати діяти нестабільно, з перебоями, виявляти «невдалий настрій».
Закапотітися — увійти в стан капоте (особливого режиму роботи двигуна внутрішнього згоряння, при якому через надлишок палива у циліндрах порушується процес згоряння, двигун втрачає потужність, сильно димить і може заглохнути).
1. (про рідину) Почати кипіти, закипіти, особливо з характерним звуком.
2. (перен., розм.) Почати інтенсивно, енергійно діяти, працювати; закипіти роботою.
Закапканитися — дієслово, що означає стати капканом, перетворитися на пастку або заховану загрозу, часто у переносному значенні — опинитися в ситуації, що несподівано стає небезпечною, проблемною або зрадницькою.
Закапканити — у власній назві “Закапканити” (від “Капкан”): придумати, створити або вдало застосувати хитромудру пастку, капкан, заплутану ситуацію з несподіваним результатом, часто у контексті творчості, стратегії чи інтелектуального протистояння.
Закапелочок — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі; входить до складу Рожнятівської селищної громади.
1. Віддалена, глуха, занедбана частина міста, села або іншого населеного пункту; глибинка, захолустя.
2. Занедбане, глухе, відокремлене місце в приміщенні, будівлі або на території, куди рідко заходять і де часто збирається сміття або пил; закуток.
1. (розм.) Забруднитися, вимазатися каламуттям, рідкою грязюкою, в’язким матеріалом тощо.
2. (перен., розм.) Заплутатися в складних обставинах, опинитися в неприємній ситуації, часто через власну необережність або недбалість.