1. Почати кахикати, закашляти легким, переривчастим кашлем, часто через потрапляння чогось у горло або для прочищення горла перед промовою.
2. Розпочати сміятися, часто злегка або приховано, з характерним звуком, що нагадує кахикання.
-
закатуватися
1. (розм.) Загортатися, закутуватися в одяг, ковдру тощо.
2. (перен., розм.) Заплутуватися, затягуватися (про справу, ситуацію).
3. (перен., розм.) Втомлюватися, виснажуватися до межі, доходити до стану повної неможливості продовжувати щось робити.
-
закатувати
1. (розм.) Завершити, припинити щось, часто з відтінком насильства або остаточності; ліквідувати, знищити.
2. (перен., розм.) Сильно побити, піддати жорстокому фізичному впливу.
3. (перен., розм.) Заперечити, відхилити (пропозицію, ідею), різко припинити обговорення чогось.
-
закатування
1. (іст.) Процес закріплення, закріплення у стані, що не підлягає змінам; затвердіння, закостеніння (первісно — про закріплення каменем у гірничій справі).
2. (перен., заст.) Жорстоке вбивство, страта, часто з елементами тортур або приниження; катування до смерті.
3. (кул.) Термін для позначення процесу консервування продуктів (овочів, фруктів, грибів) шляхом герметичного закривання у банках з подальшою термічною обробкою для довготривалого зберігання.
-
закатрупити
1. (розм.) Заплутати, ускладнити щось, довести до безвихідної ситуації; завести в глухий кут.
2. (діал.) Затягнути, затримати когось надовго, зайняти чиїйсь час.
-
закатовуватися
1. (про сонце) заходити за обрій, занурюватися за лінію горизонту, втрачаючи видимість; заходити.
2. (переносно, про явище, стан тощо) наближатися до кінця, завершення; закінчуватися, згасати.
-
закатовувати
Закатовувати — термін, що позначає процес герметичного закривання скляних банок для консервації за допомогою металевих кришок та спеціального ключа (закатку), в результаті чого кришка щільно прилягає до горлечка банки, забезпечуючи довготривале зберігання продуктів.
-
закатований
1. Який зазнав катувань, тортур; підданий жорстоким фізичним або моральним стражданням.
2. (переносно) Дуже втомлений, знесилений; змучений до крайності.
-
закатний
1. Стосовний до закату (захід сонця), властивий йому; такий, що настає під час закату.
2. Розташований або спрямований у бік заходу, де сонце заходить.
3. Перен. Належний до завершального етапу чогось, останній, кінцевий (наприклад, про період життя).
-
закатка
1. Діалектне (переважно західні регіони) позначення закрутки — продукту домашнього консервування, закритого у скляній банці металевою кришкою за допомогою спеціального ключа.
2. Розмовне скорочення від «закатана банка», тобто сама банка з консервованими продуктами (овочами, фруктами, салатами тощо), герметично закрита закатним ключем.
3. У технічному слензі — дія за процесом закатування, тобто саме герметизація банки кришкою.