• закваситися

    1. (про тісто, рідину тощо) Під впливом закваски або дріжджів набути властивості кваситися, почати бродити, підніматися.

    2. (перен., розм.) Почати гніватися, роздратовуватися, втрачати спокій; заводитися.

    3. (перен., розм.) Засмутитися, почати сумувати, впасти в меланхолійний настрій.

  • заквасити

    1. Піддати бродінню, викликати процес квашення в продуктах (овочах, фруктах тощо), додавши спеціальну закваску або створивши умови для утворення молочної кислоти.

    2. Розпочати приготування тіста для хліба, додавши до борошна та рідини дріжджі або хмільову закваску для підйому.

    3. Перенісно: викликати, спровокувати якийсь інтенсивний процес, стан (наприклад, сварку, бунт, веселощі).

  • заквапитися

    1. (розм.) Почати квапитися, поспішати, набути поспіху в діях або рухах.

    2. (перен., рідк.) Захопитися чимось, поринути в якусь справу з надмірним поспіхом або запалом.

  • заквапити

    1. Захопити, заволодіти чимось, загарбати, зайняти силою або швидкою дією.

    2. (переносно) Захопити, зацікавити когось чимось, привернути повну увагу.

    3. (застаріле) Поспішити, кваплячись зробити щось.

  • заквакатися

    1. (про жаб) Почати квакати, видавати характерні звуки, схожі на «ква-ква».

    2. (перен., розм., часто ірон.) Почати голосно, настирливо або незрозуміло говорити, скаржитися, лаятися.

  • заквакати

    1. Почати квакати (про жаб, качок тощо).

    2. Розмовно-жартівливе: почати голосно, невиразно або незрозуміло говорити, кричати.

  • закаятися

    1. Припинити робити щось, відмовитися від чогось, давши собі обітницю більше не повертатися до цієї дії або стану; заприсягтися.

    2. Розкаявшись у чомусь, пообіцяти собі не робити чогось надалі; дати собі слово уникнути чогось.

    3. (У розмовному вживанні) Втратити бажання, охоту щось робити через негативний досвід; засмутитися через невдачу та відмовитися від подальших спроб.

  • закаюватися

    1. (діал.) Припинятися, закінчуватися (про явища, процеси, особливо про дощ, сніг тощо).

    2. (діал.) Заспокоюватися, вгамовуватися (про сильні почуття, емоції).

    3. (діал.) Засинати, всипляти (про дитину).

  • закашлятися

    Раптово почати кашляти, задихаючись від кашлю, часто через потрапляння чужорідних частинок у дихальні шляхи або внаслідок різкого подразнення.

    Переносно: раптово зупинитися, зірватися під час якоїсь дії, мовби від нападу кашлю (наприклад, про виступ, спів, читання).

  • закашляти

    1. Почати кашляти раптово або інтенсивно, часто через подразнення дихальних шляхів, захворювання або потрапляння стороннього тіла.

    2. (переносне значення) Виявити ознаки хвороби, несправності або проблеми (зазвичай про механізми, системи).